Коли звична структура шлюбу починає тріщати, це рідко схоже на раптовий і гучний вибух. Найчастіше це нагадує повільне занурення у густий, холодний туман. Старі орієнтири більше не працюють, а майбутнє перетворюється на суцільну сліпу зону.
У моменти глибокого розпачу головним завданням стає не порятунок шлюбу за будь-яку ціну, а збереження власної психічної цілісності. Як утримати своє «Я», коли весь звичний світ навколо руйнується?
