Ментальна вправа для тренування - чим ти займатимешся, якщо одного дня, завтра, втратиш роботу, якою займаєшся зараз?
Вперше я почув це декілька років тому від свого партнера в США.
Тоді, в доковідний час - ця вправа не викликала стільки тривоги, як це викликає зараз.
Уявіть собі, що стейкхолдери, команда, від якої залежить абсолютно все в вашому бізнесі - зникнуть в один момент. Припиниться фінансування в розмірі 100%, або дійсно всі люди загинуть, від яких залежить ваше майбутнє. Спрацюють форс мажори і всі контракти згорять. Наступний рахунок не буде оплачено і запуститься ефект доміно.
Звісно, що є люди, які готують себе до такого. Є ті, хто запасається фінансами, матеріальними благами. І вони цим віддаляють себе від даних ризиків, отримуючи буфер.
Але що, якщо ви не з таких людей. Що станеться, якщо ваші буфери зникнуть?
Що, якщо у вас немає в банці запасу грошей на наступні півроку життя. І для вас такого роду втрата - здається смертельною.
Як тут бути?
Я колись чув фразу, від супервізора, який проводив мені сертифікацію, що в сучасному світі дуже важко померти з голоду.
Думаю, що наша історія всіх 3х голодоморів минулого століття сильно додала страху і тривоги в розуміння того, що це так. Мені здається, що ми, як суспільство - не оговталися від цієї впевненості.
До слова - супервізор, який мені це казав - росіянин. В нього такої історії немає.
Але я веду не про голод справу. А про здатність переживати дану тривогу. Здатність розслабитися я працювати в режимі - one step at a time ( крок за кроком ), а не зупинятися об неможливість реалізувати завдання одразу.
Так і з цією вправою.
Спочатку думки про неї женеш від себе. А потім бачиш, що ось цієї людини вже немає в полі зору, ось цю - звільнили. Інша - померла.
І, якщо оглянутися, то те, що було 3 роки тому - вже зовсім інше.
А те, що буде через рік - теж буде інше.
І цікава річ - якщо б 3 роки тому мені хтось сказав, в якій точці я опинюся зараз - я б не повірив.
Навіть, якщо відкинути весь цей локдаун - це теж було б малоймовірно.
Але я тут і я - вижив.
Більше того, не тільки вижив, а сильно примножив як досвід, як емоційний інтелект, так і матеріальні цінності явно не на тому рівні, а прогресують.
Присвоїти собі це - це неабияка робота.
В IT сфері(та і не тільки, в психотерапії це скрізь) існує таке поняття як ретроспектива.
Чудовий спосіб оглянутися і оновити власні ментальні опори - як було і як стало.
Бо, якщо не оновлювати цього - дуже легко вигоріти. Якщо не присвоїти зміну реальності, тоді можна легко потрапити в ситуацію серйозної паніки, бо світ змінився, а я - не готовий.
Ретроспектива - це огляд втрат і здобутків.
Рік тому було одне, зараз цього немає, але є інше замість цього.
Так і з коронавірусом.
Рік тому я подорожував 2-3 рази по робочим поїздкам, 1-3 рази із сім’єю на відпочинок. Цього року - лише кілька разів приватні і сімейні подорожі. Звісно - зникла можливість подорожувати за кордон, але їх місце зайняли інші процеси ( віртуальні happy hours наприклад ) - які виконують свою функцію.
Зустрічі з родичами - припинилися через смертельний ризик, але контакт не припинився.
З’явилося таке розуміння, як скучив.
І плани зустрітися, як тільки можна буде.
Ну і відео зв’язок цьому допомагає.
Особисто для мене з’явилася цінність відпочинку і свят.
Бо втрати завжди оголюють справжі потреби і підсилюють цінності.
Також, важко не відмітити появу цінності проактивно турбуватися про своє і здоров’я близьких мені людей.
В книзі про х’юге - відвідування лікаря, огляд здоров’я - згідно опитування - на найнижчому рівні задоволення серед величезної кількості інших справ.
А може це і є однією з причин пандемії - відношення до власного фізичного та емоційного здоров’я.
Адже медичний огляд це не тільки тривоги, страхи, реальні проблеми, які важко назвати переживаннями щастя, але і підтвердження того, що все інше - в порядку. Ніхто не стає молодшим, але в аналізі на кров - відсутні проблеми - це ж прояв того, від чого варто бути щасливим, або хоча б - задоволеним.
Ну і проактивна реакція на невелике відхилення - це точно краще, ніж мати справу із запущеним здоров’ям, коли вже може виявитися пізно.
Це теж частина ретроспективи.
Коли ми оцінюємо, як ми прожили до сьогоднішнього дня.
В медицині - це аналіз і огляд в лікаря.
В бізнесі - ретроспектива зробленої роботи і оплата рахунків тим, хто її зробив, як отримання оплати за пророблену роботу собі.
В сім’ї - святкування різдва або дня народження.
Або сімейна вечеря, де можна погрітися одне об іншого і разом провести час.
Список далеко не повний
А як вам дається дана вправа?